Гидразид изоникотиновой кислоти. Синоніми:ГИНК, Тубазид, Andrazide, Chemiazide, Cotinazine, Dinacrin, Ditubin,Eutizon, Hidranizil, INH, Isocotin, Isonicazid, Isonicid, Isonizid,Isotebezid, Neoteben, Niadrin, Nicazid, Nicotibina, Nicozid, Nydrazid,Pelazid, Pycazide, Pyrizidin, Rimicid, Rimifon, Tebexin, Tibizid,Zonazide і ін. Білий кристалічний порошок, гіркий на смак. Легкорозчинний у воді, важко - у спирті. Водяні розчини (рн 6,0 - 7,ПРО)стерили- зуют при + 120 С у плин 12 хв. Є основнимпредставником похідних изоникотиновой киснув- лоти, що знайшлизастосування як протитуберкульозні засоби. Інші препаратицієї групи (фтивазид і ін.) можуть розглядатися як похіднігидразида изоникотиновой кислоти. Изониазид володіє високоїбактеріологічною активністю в отно- шении мікобактерій туберкульозу.На інших розповсюджені збуди- телей інфекційних захворювань вінвираженого химиотерапевтического дії не робить. Препаратдобре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максі- мальнаяконцентрація препарату в крові виявляється через 1 - 4 год післяприйому усередину; протягом 6 - 24 год після прийому разової дози в кровізберігається туберкулостатическая концентрація. Препарат легкопроникає через гематоенцефалический бар'єр і виявляється в раз-особистих тканинах і рідинах організму. Виводиться головним чиномбруньками. Застосовують изониазид для лікування всіх форм і локализацийактивного туберкульозу в дорослих і дітей; він найбільш ефективний присвіжих, остропротекающих процесах. Призначають у комбінації з іншимипротитуберкульозними препари- тами. При змішаній інфекції потрібноодночасно з изониазидом при- нимать інші антибактеріальніпрепарати антибіотики (широкого спектра дії), сульфаніламіди,фторхинолини (див. Офлоксацин) і ін. Застосовують изониазид усередину,внутрикавернозно, внутримишечно, внутрівенно, ингаляционно. Припризначенні изониазида й інших препаратів - похідних гидразидаизоникотиновой кислоти (ГИНК) варто враховувати, що в організмі ціпрепарати инактивируются з різною швидкістю. Ступінь инактивированиявизначають по змісту активного ГИНК у крові й сечі. Ніж швидшепрепарат инактивируется в крові, тим більше його потрібно длязабезпечення туберкулостатической концентрації в кро- ви, томухворим, в організмі яких відбувається швидка инак- тивация, даютьпрепарат у трохи більших дозах. До відносять хворих, що виділяють вдоба із сечею до 10 % активного изониазида стосовно прийнятогодозі, а до - виделяющих менш 10 %. Усередину призначають изониазиддорослим і дітям у добовій дозі 5 - 15 мг на 1 кг маси тіла в 1 - 3прийому (після їжі). Добову дозу встановлюють індивідуально взалежності від характеру й форми захворювання, ступеня інактивації йпереносимос- ти. Лікування тривале. Для профілактики туберкульозу,изониазид приймають тільки усередину по 5 - 10 мг/кг у добу в 1 - 2прийому; профілактичний курс - 2 мес. Внутримишечно (і внутрівенно)изониазид уводять при активних формах туберкульозу, якщо хворийзазнає труднощів при при- еме усередину (захворюванняшлунково-кишкового тракту, не переноси- мость). Дорослим і підліткамуводять 10 % розчин по 5 - 12 мг/кг у добу протягом 2 - 5 мес. Длязменшення побічних явищ призначають пиридоксин, що приймаютьусередину по 0,06 - 0,1 г (60 - 100 мг), одночасно з ін'єкцієюизониазида або вводять внутримишечно по 0,1 - 0,125 г (100 - 125 мг)через ІЗ0 хв послу ін'єкції. Внутрівенно вводять изониазид дорослим іпідліткам при распро- страненних формах туберкульозу легенів, примасивному бактериовиде- лении й при неможливості прийому усередину.Уводять 10 % розчин по 0,01 - 0,015 г (10 - 15 мг) на 1 кг маси тілау добу протягом 30 - 60 с. Курс лікування 30 - 150 уливань (взалежності від еффек- тивности й переносимости). Для попередження йзменшення побічних явищ, застосовують пі- ридоксин, а такожглутаминовую кислоту. Пиридоксин уводять усередині- мишечно по 100 - 125мг через ІЗ0 хв послу ін'єкції изониазида або дають усередину по 0,06 -0,1 г (60 - 100 мг) кожні 2 год після ін'єкції. Глутаминовую кислотуприймають по 1,0 - 1,5 г у добу. При внутрішньовенному введенні изониазидахворий повинен після ін'єкції дотримувати постільного режиму протягом 1 -1,5 ч. Внутрикавернозно вводять 10 % розчин у добовій дозі 10 - 15мг/кг переважно дорослим при кавернозному й фіброз-але-кавернозному туберкульозі легенів при бактериовиделении й подго- товкедо операції. Ингаляционно застосовують 10 % розчин по 5 - 10 мг/кг вдоба (в 1 - 2 прийоми). Курс лікування - протягом 1 - 6 мес щодня.При застосуванні изониазида й інших препаратів цього ряду (фтивазид,метазид і ін.) можуть спостерігатися головний біль, голо- вокружение,нудота, блювота, болючі відчуття в області серця, шкірніалергійні реакції. Можлива ейфорія, погіршення сну, у рідкихвипадках - розвиток психозу, а також поява перифе- рическогоневрита з виникненням атрофії м'язів і паралічу кінцівок. Зрідкаспостерігається лікарський гепатит. Дуже рідко при лікуванні изониазидому чоловіків відзначаються гинекомастия, у жінок - меноррагии. У хворихепілепсією можуть частішати припадки. Звичайно побічні явища проходятьпри зменшенні дози або вре- менном перерві в прийомі препарату. Длязменшення побічних явищ, крім пиридоксина й глутами- новоїкислоти, рекомендуються розчини тіаміну - внутримишечно 1 мол 5 %розчину тіаміну хлориду або 1 мол 6 % розчину тіаміну броміду (припарестезіях), натривая сіль АТФ. Протипоказання: епілепсія йсхильність до судорожних припадків, раніше перенесений поліомієліт,порушення функцій печінки й бруньок, виражений атеросклероз. Не требаприймати изониазид у дозі понад 10 мг/кг при бере- менности,легенево-серцевої недостатності III стадії, гіпертони- ческойхвороби II-III стадії, ИБС, розповсюдженому атеросклерозі,захворюваннях нервової системи, бронхіальній астмі, псоріазі, екземі вфазі загострення, мікседемі. Протипоказане внутрішньовенне введенняизониазида при флебітах. Форми випуску: таблетки по 0,1; 0,2 або 0,3г; порошок; 10 % розчин в ампулах по 5 мол. Зберігання: список Б. Порошок - у добре укупоренних банках оран- жевого скла, таблетки -у захищеному від світла місці, ампули - при температурі не вище + 10 С.Приготовлені з порошку розчини можуть зберігатися при темпі- ратурене вище + 10 С не більше 48 ч. Изониазид у вигляді спеціальноїлікарської форми (розчин - Solutio <>) застосовують як засібпро- филактики спаечной хвороби після хірургічних втручань наор- ганах черевної порожнини. Препарат являє собою розчин,утримуючий в 1 л изониазид (10 г), поливинилпирролидоннизькомолекулярний, натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид, натріюгідрокарбонат і воду. Прозора рідина (безбарвна або жовтогокольору). Піниться при збовтуванні. Дія обумовлена здатністюизониазида блокувати актив- ность ферментів, що беруть участь вбіосинтезі коллагена (пропилгидрокси- лазу, лизилоксидаза). Застосовуютьоднократно, уводячи 2,0 - 2,5 мол на 1 кг маси тіла, у черевну порожнинупісля операції й ретельного гемостазу перед ушива- нием операційноїрани. В окремих випадках можливі алергійні реакції. Формавипуску: у скляних пляшках (для крові) по 100 і 200 мол. Зберігання:список Б. У захищеному від світла місці при температурі від ПРО З до + 20С.








Ціна: -