Бутилбигуанида гідрохлорид. Синоніми: Адебит,Силубин, Adebit, Buformin hydrochloride, Buformini hydrochloridum,Butylbiguanid, Butylnite, Gliporal, Glybigid hydrochloride, Krebon,Silubin і ін. Білий кристалічний порошок гіркого смаку. Легкорозчинний у воді й спирті. Ставиться до синтетичним пероральнихгипогликемическим (антидиабе- тическим) препаратам групи бигуанидов.Найбільший гипогликемический ефект наступає через 4 - 5 год післяприйому препарату. Застосовують для лікування цукрового діабету II типу вдорослих. У соче- тании з інсуліном застосовують при инсулинорезистентнихформах діабету, а також при резистентності до антидрифтерампрепаратам сульфонилмочевини, при неважких формах діабету,сопровождающихся ожирінням, і у хворих, що одержують лікування інсуліном,при лабільному плині цукрового діабету. Глибутид, як і іншібигуаниди (метформин і ін.), ставиться до пероральнихпротиводиабетическим препаратам, які викликають значи- тельноезниження маси тіла у хворих діабетом, що страждають ожирінням. Ціпрепарати знижують апетит, підсилюють анаеробний гліколіз, умень- шаютусмоктування глюкози зі шлунково-кишкового тракту, роблятьантиліпідне й фибринолитическое дія. Призначають усередину під часїжі. У якості противодиабетического засобу приймають, починаючи з0,1 г у добу (по 50 мг ранком і ввечері); залежно від змінизмісту глюкози в крові й сечі доза може бути поступово збільшенана 50 мг у добу, але добова доза не повинна перевищувати 300 мг.Підтримуючі дози становлять звичайно 50 - 100 мг ранком і 50 мгувечері. При сполученні з інсуліном дозу останнього поступовозменшують під контролем змісту глюкози в крові й сечі. Разом зпрепаратами сульфонилмочевини глибутид призначають у випадках, колипершими не вдається знизити гіперглікемію й глюкозурію до не обходи-мого рівня. У комплексній терапії ожиріння глибутид приймають звичайнопо 0,1 г у добу (часто в сполученні з анорексигенними препаратами).Глибутид добре переноситься, однак можуть спостерігатися втрата аппе-тита, нудота, блювота, діарея, металевий смак у роті. У більше позд-ние строки від початку лікування (через місяць і більше) можливі слабість,зниження маси тіла. Побічні ефекти звичайно швидко проходять призменшенні дози або скасуванню препарату. Протипоказаннями до застосуванняглибутида є: абсолютні показання до застосування інсуліну,відсутність в організмі ендогенного (або вводи_ екзогенно) інсуліну,коматозні стани, ацидоз, інфекційні захворювання, альбумінурія на ґрунті дрифтер нефропатії, поразки печінки, дрифтерангиопатия з возмож- ностью розвитку запального процесу,гангрена кінцівок, вагітність. Варто враховувати, що в деякиххворих при застосуванні бигуанидов можуть розвиватися кетоз і ацидоз іззниженням резервної лужності крові (найбільша небезпека розвиткумолочнокислого ацидозу відзначена при застосуванні препарату "Фенформин":1 - фенетилбигуанид). У випадку розвитку кетоза препарати скасовують. Прилікуванні бигуанидами, особливо в початковому періоді, необхіднодосліджувати сечу на зміст у ній ацетону. Надалі визначеннякетонових тіл проводять приблизно 1 раз у тиждень. Форма випуску:таблетки по 0,05 г в упакуванні по 50 штук. Зберігання: список Б. У сухомумісці. У Німеччині випускається препарат пролонгованої діїбуформин ретард (Buformin retard), що містить в одній таблетці 0,17 гбуформина тозилата (паратолуолсульфоната), що відповідає 0,1 гдіючої речовини (бутилбигуамида). Призначають спочатку однутаблетку (ранком), поступово підвищуючи дозу до 4 таблеток (ранком іувечері після їжі).






Ціна: -