Карбетоксиамино-1 ПРО-О-(3-морфолинопропионил)-фенотіазін гідрохлорид7Синоніми: Еthmosine, Еtmozin, Моrаcizin hydrochlorid. Білий або білийс кремовим відтінком кристалічний порошок. Розчинний у воді, важко- у спирті. На світлі темніє. Водяні розчини для ін'єкцій (рн 2,5 %розчину 3,3 -4,2) готовлять, фільтруючи через фільтр, що стерилізує. Похімічній будові має подібність із аминазином і іншими производ-ними фенотіазіну. Однак нейролептической активністю етмозин неволодіє, а є ефективним антиаритмическим засобом. Важливоїрисою хімічної структури етмозина, що відрізняє його від ами- назина ййого аналогів, є наявність у бічному ланцюзі при атомі азоту етмозинапропионильной групи (З - СН 2 - СН 2 -) замість пропильной (СН 2 -СН 2 - СН 2 -) в аминазина. Щодо цього етмозин близький до анти-ангинальному препарату "Нонахлазин" (див.). Етмозин ставиться доантиаритмическим препаратам I групи (хинидино- подібної дії).Він робить також помірний коронарорасширяющий, спазмолитический,м-холинолитический ефект. Застосовують при екстрасистолиях,пароксизмальной тахікардії й пароксиз- мах миготливої аритмії,виникаючих при ИБС, а також аритміях інший етиологии. Ефективний приаритміях, викликуваних передозуванням серцевих гликозидов.Порівняльні дослідження показують, що етмозин є доситьефективним препаратом при желудочкових аритміях. Призначають усередину,внутримишечно або внутрівенно. При екстрасистолии приймають усередину,починаючи з дози 75 - 200 мг у добу (25 - 50 мг 3 - 4 рази в день).Предсердние аритмії препарат купи- рует у менших дозах, чимжелудочковие. Якщо ефект не розвивається, дозу збільшують до 300 -400 мг у добу, а при стійких аритміях - до 600 мг у добу (1ОО мг6 разів у день) (При желудочкових аритміях застосовують до 800 мг етмозинау добу.). По досягненні лікувального ефекту препарат продовжуютьпризначати в підтримуючих дозах (звичайну зменшують на 1/3).Тривалість лікування залежить від форми аритмії й ефективності терапіїі становить звичайно від 7 до 45 днів. Прийом етмозина усередину можнасполучити із введенням його у вену або внутримишечно. Для купированиянападів пароксизмальной тахікардії препарат уводять внутрівенно абовнутримишечно. Разова доза для внутрішньовенної або внутрім'язовоїін'єкції становить 50 - 100 - 150 мг (2 - 4 - 6 мол 2,5 % розчину).Добова доза не повинна перевищувати 600 мг. Для внутрім'язового введеннярозводять 2 - 4 мол 2,6 % розчину етмозина в 1 - 2 мол 0,25 - 0,5 %розчину новокаїну. Для введення у вену розводять 2 мол 2,5 % розчинуетмозина (50 мг) в 10 мол изотонического розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Уводять повільно - протягом 5 - 7 хв. При гарноїпереносимости можна збільшити дозу етмозина до 4 - 6 мол 2,5 % розчину(100 - 150 мг). При необхідності (недостатньому ефекті, в-зобновлении аритмії) уводять додатково до 3 разів у добу зінтервалом 1,5 - 2 ч. При прийманні етмозина усередину можливі невеликахворобливість в епи- гастральной області, легеня запаморочення,шкірна сверблячка; при внутрішньовенному введенні - короткочаснезапаморочення, зниження ПЕКЛО; при внутріми- шечном - місцевахворобливість. Не можна вводити препарат під шкіру (через дратівногодії) . Протипоказання: важкі порушення в провідній системісерця, вира- женная гіпотонія, порушення функції печінки й бруньок.Неприпустимо одновре- менно призначати інгібітори моноаминоксидази;після застосування ингибито- рів МАО необхідний перерва (2 нед). Формивипуску: таблетки по 0,1 г в упакуванні по 50 штук; 2,5 % розчин вампулах по 2 мол в упакуванні по 10 ампул. Зберігання: список Б. Таблетки -у сухому, захищеному від світла місці; ампули - у захищеному від світламісці при температурі не вище +10 С. При роботі із препаратомнеобхідно вжити заходів, що попереджають його влучення на шкіру йслизуваті оболонки (див. Аминазин).








Ціна: -