Ангиотензинамид, що випускаєтьсядля медичного застосування у вигляді препарату для ін'єкцій(Аngiotensinamidum рrо injесtionibus), предс- тавляет собоюL-валив-L-пролив-L-фенилаланина ацетат. Синоніми:L-ВАЛИЛАН-ГИОТЕНЗИН II, Гипертензин, Нуреrtensin.Білий лиофилизированний порошок зі слабким заходом оцтової кислоти.Легко розчинний у воді, мало - у спирті. Ангиотензинамид робитьсильне прессорное дія, обуслов- ленне підвищеннямпериферичного опору кровоносних посудин, особливо артериолмалого калібру. На тонус вен впливає незначно. Під впливомангиотензинамида особливо сильно звужуються посудини внутрішніх органів,шкірних покривів, бруньок. Кровообіг у кістякових м'язах і коронарнихпосудинах істотно не міняється. Прямої дії на серце препаратне робить і в терапевтичних дозах аритмії не викликає. Препаратволодіє також здатністю скорочувати гладку мускулатуру матки,кишечника, сечового й жовчного міхурів. Він стимулює виділенняадреналіну з надпочечников і продукцію альдостерону. Ангиотензинамидшвидко инактивируется содержащимися в крові фер- ментами, у зв'язку зчим при однократному введенні робить кратковре- менний (2 - 3 хв)прессорний ефект. Однак тривалість ефекту можна відноснолегко регулювати, підібравши відповідну швидкість введеннярозчину препарату (капельно внутрівенно). Застосовують при шоковихстанах, особливо при изоволемическом шоку, пов'язаному звазомоторним колапсом (послетравматический і після- операційний шок,шок при інтоксикаціях, комах і інфекційних заболе- ваниях, а такожпри інфаркті міокарда, тампонаде серця, масивної емболії легеневоїартерії й т.д.). При кардиогенном шоку, у випадках, що супроводжуютьсяконстрикторной реакцією периферичних посудин, препарат повинензастосовуватися з великою обережністю (див. Норадреналин). Уводятьвнутрівенно шляхом повільної краплинної инфузии. Для розчиненнялиофилизированного ангиотензинамида застосовують изотонический розчиннатрію хлориду або 5 % розчин глюнози. Із загальної кількостірозчинника, необхідного для инфузии, шприцом набирають 10 мол іуводять через гумову пробку у флакон з ангиотензинамидом.Уміст флакона ретельно збовтують до повного розчиненняпорошку. Потім цей розчин шприцом переносять в іншу кількістьрозчинника. У зв'язку з наявністю в крові ферменту ангиотензинази,препарат не слід розбавляти кров'ю й сироваткою крові. Взалежності від швидкості введення, розчин препарату готовлять вконцентрації від 1 до 50 мкг в 1 мол (для повільного введення - низькіконцентрації). Для готування концентрації 1 мкг/мол уміст 1флакона (1 мг препарату) розчиняють в 1000 мол розчинника, а дляконцен- трации 50 мкг/мол - в 20 мол розчинника. Відповідноготовлять проміжні концентрації. Концентрацію розчину й швидкість инфузии треба підбирати таким чином, щоб підтримувати систолическоеПЕКЛО на рівні 90 - 100 мм рт. ст. Звичайно починають із введення препаратуз розрахунку 5 - 20 мкг/хв. В окремих важких випадках швидкістьинфузии становить 50 - 60 мкг/хв. Коли систолическое ПЕКЛО досягає90 - 100 мм рт. ст., швидкість инфузии зменшують до 1 - 3 мкг/хв.Препарат можна вводити довгостроково (протягом багатьох годин абодекількох доби), при цьому варто спостерігати за функцією бруньок іпечінки (ураховують можливість звуження посудин). При застосуванніангиотензинамида можлива брадикардія, що купируется атропіном.Ангиотензинамид протипоказаний при гиповолемическом шоку . Осто-рожность варто дотримувати у хворих з порушеннями серцевого ритму.Форма випуску: у герметично укупоренних флаконах по ПРО,ОО1 г (1 мг) вупакуванню по 40 штук. Зберігання: список Б. У прохолодному, захищеному відсвітла місці.








Ціна: -