[ 3-бензофуранил]-[4-(диетил-аминоетокси)-3, 5-дийодфенил]-кетона гідрохлорид. Синоніми: Кордарон, Пальпитин, Аmjodaronum,Аngoron, Аtlansil, Соr- daron, Соrdinil, Раlpitin, Sеdacoron,Тrangorex і ін. Амиодарон є основним представникомантиаритмических препари- тов III групи. Спочатку амиодарон бувзапропонований у якості коронарорасширяющего (антиангинального) засобудля лікування хронічних форм ИБС. У далекої- шем були виявлені йогоантиаритмические властивості й у цей час його широке застосовують вякості високоефективного антиаритмического пре- парата. Однак якантиангинальное засіб амиодарон значення не втратив.Антиангинальное дія амиодарона обумовлена частково його спазмоли-тическим (судинорозширювальним) і антиадренергическим дією. Вінокази- вает гальмуючий вплив на a і b -адренорецепторисерцево-судинної системи, не викликаючи повної їхньої блокади. Разом зтим він підвищує тонус цим- патической нервової системи. Препаратзменшує опір коронарних посудин серця й збільшуєкоронарний кровоток, урежает серцеві сокра- щения, зменшуєпотреба міокарда в кисні, сприяє збільшеннюенергетичних резервів міокарда (збільшує змісткреатининсульфа- та, аденозина й глікогену). Він трохи знижуєпериферичний судинний опір і системне ПЕКЛО. На відміну відпрепаратів, що повністю блокують b -адренорецептори, амиодаронпрактично не робить негативного инотропного дії. Як іряд інших антиангинальних препаратів, що володіють у тієї або іншийступеня антиадренергической активністю, амиодарон зменшує чув-ствительность до гіперстимуляції симпатичної нервової системи.Препарат впливає на електрофизиологические про-цесси міокарда. Він істотно подовжує потенціал діїкардиомиоци- тов і таким чином, збільшує ефективний рефрактернийперіод предсер- дий, желудочков, предсердно-желудочкового вузла, пучкаГиса й волокон Пур- кинье, а також додаткових шляхів проведенняпорушення. Він здатний так- же гальмувати повільну (диастолическую)деполяризацію мембрани кле- струм синусного вузла й інших кардиомиоцитові безпосередньо впливати на автоматизм серця. Ці й інші властивостіамиодарона, що визначають його високу ефективність при різних видахаритмій, дали підстава виділити його в особливу (III) групуантиаритмических препаратів. Амиодарон при прийманні усередину повільновсмоктується. Виявляється в крові через 1/2 - 4 ч. Максимальнаконцентрація в крові спостерігається через 5 - 6 ч. Виводиться з організмуукрай повільно, період напіввиведення склад- ляет 30 днів і більше.При безперервному застосуванні препарат накопичується в організмі(кумуляція). Лікувальний ефект наступає звичайно через кілька днів відпочатку прийому й досягає максимуму через 2 - 4 нед. При більших дозахефект може наступити швидше. Як антиангинальное засіб застосовуютьпри хронічної ИБС із синдро- мом стенокардії (напруги й спокою);препарат більше ефективний у хворих стенокардією напруги, особливопри явищах гіперстимуляції симпатиче- ского нерва. У зв'язку із цимантиаритмическим ефектом, препарат показаний при сполученні стенокардіїс порушеннями ритму серця. Є вказівки, що амиодарон у гостромуперіоді інфаркту міокарда сприяє зменшенню зони ушкодження (поданим ЕКГ) . При стенокардії призначають амиодарон усередину у виглядітаблеток, починаючи звичайно з дози 0,2 г 2 - 3 рази в день (під час абопісля їжі); через 8 - 15 днів її зменшують до 0,2 г 1 - 2 рази в день.Як антиаритмическое засіб амиодарон знайшов широке застосування припароксизмальной суправентрикулярной тахікардії (особливо пов'язаної зсин- дромом Вольфа - Паркінсона - Уайта), синусовой тахікардії,предсердной екстрасистолии, тріпотінні передсердь, желудочковойтахікардії, желудочко- виття екстрасистолии. Є дані про те, щопрепарат ефективний при пари- систолии. Висока ефективністьамиодарона служить підставою для тривалого його застосування у хворихс желудочковими тахиаритмиями з підвищеним ризиком раптової смерті. Взв'язку з відсутністю негативного инотропного дії амиодаронможна призначати при застійній серцевій недостатності. Передсердябільше чувствитьльни до дії амиодарона, і при суправен- трикулярнихаритміях його ефект наступає раніше й він більше продовж- телен, чимпри желудочкових аритміях. Для купирования гострих порушень ритму,препарат уводять внутрівенно звичайно з розрахунку 5 мг/кг (уводять повільнов 250 мол 5 % розчину глюкози); при необхідності роблять повторніинфузии через 24 ч. Усередину призначають, звичайно починаючи з 0,2 г (1таблетка) 2 - 3 рази в день (0,4 - 0,6 г у добу). Через 5 - 8 - 15днів (залежно від ефекту) дозу зменшують до 0,4 - 0,3 г у добу,потім переходять на підтримуючу терапію - по 0,3 -0,2 г (1,5 - 1таблетка) у день (в 2 прийоми). Приймають препарат до їжі. Лікуванняпроводять звичайно довгостроково. У з- бежание явищ кумуляції амиодарондають 5 днів у тиждень підряд з перери- вом 2 дні. Оптимальні дозинеобхідно підбирати індивідуально з обліком можливих побічнихявищ. При прийманні амиодарона можливі нудота, відчуття ваги вшлунку, алергійні висипання, рідко - м'язова слабість, тремор.При передозуванні й індивідуально підвищеної чутливості (особливий-але в людей літнього віку), може розвитися брадикардія (менш 50сокра- щений у хвилину). Варто тимчасово скасувати препарат. Необхіднодотримувати обережності при спільному застосуванні амиодарона зпрепаратами групи наперстянки щоб уникнути посилення брадикардії. Невиключено можливість аритмогенного дії. При тривалому прийоміамиодарона в деяких хворих спостерігаються відкладення пігменту(липофусцина) у роговій оболонці ока, поява райдужних кілець, якщохворий довго дивиться на джерело світла, пігментація шкіри. Крім того,можливі специфічні патологическе зміни в легенів (фібрознийальвеолит, интерстициальная пневмонія), що проявляють- ся у вигляді сухогокашлю, задишки при напрузі, іноді підвищенням тим- ператури тіла йдр. Рентгенологически виявляються осередкові неуважні интер-стициальние зміни в легенях. Частіше ці явища відзначаються притривалому застосуванні більших доз препарату. При тривалому застосуванніамиодаро- на рекомендується періодично проводити рентгенологічнедослідження легенів. Варто враховувати, що в молекулі амиодаронаутримується 37 % йоду, у зв'язку із чим можливий вплив на метаболізмгормонів щитовидної желе- зи з розвитком явищ гипо- абогіпертиреозу. Протипоказання: брадикардія із частотою серцевихскорочень менш 60 у хвилину, вагітність і період годівлі грудьми.Обережність необ- ходима при порушеннях атриовентрикулярнойпровідності й при брон- хиальной астмі. Форми випуску: таблеткибілого кольору по 0,2 г в упакуванні по 60 штук; 5 % розчин в ампулах по3 мол (150 мг). Зберігання: список Б. У захищеному від світла місці.








Ціна: -